Цьогорічна тема є глибоко символічною: вона розповідає не лише про національне вбрання, а й про втрати, біль і силу духу. Про намагання зберегти свою культурну ідентичність навіть у найтемніші часи — через нитку, колір, орнамент.
Заняття у студії відбулося у двох частинах:
- «Вишиванка у наших малюнках» — учасники майстер-класу відтворювали традиційні візерунки за матеріалами етнографічної збірки «Весільний одяг регіонів України кінця ХІХ – початку ХХ століття», пізнаючи семантику символів та локальні особливості орнаментів з різних регіонів.
- «Майстерка — перші стібки» — спільна вишивальна робота гуртківців, покликана символізувати єдність поколінь, повагу до предків, збереження національної памʼяті та надію на відродження кожної зруйнованої домівки.
Особливо цінною була участь вихованців студії — Кіри, Діани та Володимира, які представляють Донеччину та Слобожанщину. Разом з іншими учасниками гуртка вони не лише вчилися, а й ділилися власними історіями, наповнюючи захід особливим емоційним змістом.
Перед початком заняття до студії завітала Наталя Миколаївна, директорка Центру дитячої та юнацької творчості. Вона висловила щиру підтримку юним митцям, відзначила важливість теми заходу та подякувала керівниці гуртка Любомирі Зайцевій за її професіоналізм, творчий підхід і глибоку роботу з дітьми.
Такі заняття не лише розвивають художні здібності, а й формують національну свідомість, емоційну стійкість і почуття приналежності до великої української спільноти.
Пам’ятаємо. Вшановуємо. Вишиваємо майбутнє.